Вікові особливості пам'яті: що важливо в промові Януковича - Телеканал новин 24

У театральних фойє перед спектаклями іноді можна зустріти захоплених стареньких полупровінціальних актрис. Вони, знаєте, такі вишукані, з чарівним фіолетовим кульбабою волосся і піднесені настільки, що вже не пам'ятають, чи повинні любити себе в мистецтві або мистецтво в собі. Вони живуть в зацикленому повторі яскравих спогадів про свою єдину ролі, про яку з готовністю будуть розповідати кожному, хто попадеться на горизонті. Плювати, що роль була давно і другорядна, в паршивої постановці, зі слабкою режисурою, та й з нею вона тоді впоралася поганенька. Такі актриси живуть з щирою вірою у власний успіх і залишок життя старанно намагаються його відтворити. Сприймаються вони, як правило, з розумінням і враження справляють цілком собі миле. Що цікаво, коли в тій же ролі виступає здоровий дядько, годинами зациклено повторює: "Я не знав, я не пам'ятаю ... на шпагат ... я хотів уникнути кровопролиття, я не наказував ... ми зустрічалися з лідерами опозиції ... на кортеж напали, вони стріляли ... навколо радикали ... я легітимний! ", - виходить вже не миленько. Виходить мерзенько. Чи не тому, що не вистачає зачіски-кульбаби. Тому, що він це годинами повторює під час неякісно відрежисованість ... кхм ... судового допиту. Ну, і ще тому, що чотири роки це "блаженне створення" було керівником держави і приймало рішення, що впливає на наше з вами життя. А тепер навіть пригадати цього не може. Чи не так, щоб від легітимного, з його фантомними болями по втраченої влади, очікували якихось сенсаційних заяв або, наприклад, каяття, а він взяв і не виправдав ... Ні, тут все передбачувано. Мерзенько не через це. Гидко, що його, насилу здатного зв'язно вважати заздалегідь написані думки, знову витягли з ростовської комори, обтрусили від пилу і засунули в інформаційний простір, зробивши головною подією дня. Ймовірний реванш колишніх регіоналів і посилення симпатій до проросійських політиків у частини українців ще ніхто не відміняв. Все це шестигодинне шоу одного актора, почасти не розуміючого, що він говорить, дуже схоже на промацування грунту і настроїв - візьмуть, не приймуть, обуряться, що не обуряться, пора повертати його на історичну батьківщину, або нехай ще трохи на поличці полежить. Він все ще залишається зручним, хоч і не зовсім точно працюють, інструментом, який здатний озвучувати будь-які, навіть самі маячні думки, вигідні Кремлю. Якщо приймуть - добре, не приймуть - так він завжди абсурдні речі несе, що з нього взяти? Тому не поспішайте про нього забувати. Так, для профілактики. Тому що він все ще залишається яскравим прикладом роботи кремлівської пропаганди, яка, незважаючи на деяку зовнішню незграбність роботи, продовжує успішно і з академічної точністю вкладати потрібні думки в окремі голови.